Легенди про гунів

Про гунів і їхнього правителя Атилу ходить чимало легенд і відвертих байок. Особливо це стосується їхнього походження. Найпоширеніша версія говорить, що вони прийшли з території монгольських земель, століттями кочували на захід, і нарешті дійшли до земель “цивілізованої” Римської імперії.

Але якщо відкинути фантазії, якими обросла історія гунів, і звернутися до першоджерел, то можна сформувати більш вірогідну картину про найвеличнішу тогочасну імперію, ніж подають чимало сучасних істориків (Лєв Гумільов та інші), більше ґрунтуючись на ідеологічних позиціях, аніж на історичній правді.

Переглянути продовження »

Познайомився з сервісом, який спеціально призначений для створення різноманітних опитувань – topolls.com

Причому, голосування можна створювати як на самому сервісі, так і на власному сайті, просто вставивши код.

Чому люди бояться кредитних карток?

На свій подив я зустрівся із багатьма ситуаціями, в яких побачив, що чимало людей бояться користуватися і навіть до рук брати кредитні картки. Тоді спробував проаналізувати причини, які викликали у них таке ставлення. Так я виокремив П’ЯТЬ ПРИЧИН СТРАХУ ПЕРЕД БАНКІВСЬКИМИ КАРТКАМИ. Розглянемо їх детальніше.

Переглянути продовження »

Навряд чи в когось виникнуть запитання щодо поняття монголо-татарського ярма. Радянські та російські історики так все добре людям пояснили і сформували такі стійкі стереотипи, що навіть ніхто і питанням таким не може задатися. Все тут зрозуміло: монголи разом з татарами колись напали на Київську Русь і встановили своє правління, яке було важке і нестерпне. Тому й назвали це правління ярмом. І начебто закінчилося воно у 1380 році, коли Димитрій Донський переміг татар у Куликівській битві. Така офіційна позиція московських істориків.
Але якщо уважніше придивитися до цього терміну, то можна багато зрозуміти з історії нашої нації.
Переглянути продовження »

Проти кого воював Дмитро Донський 630 років тому?

Українську історію відновлювати нелегко: протягом століть московити знищували і фальшували історичні документи, літописи, починаючи від Івана Грозного до радянських можновладців. Знищили багато, але й залишилося чимало неспростовних доказів, які повільно проявляють риси справжньої славної історії України.
Дивний народ, ці московити: не знаю іншого такого народу, який би так вперто соромився свого коріння, походження і намагався би привласнити собі чужу культуру і навіть назву. Але все ж у деяких їхніх дослідників таки спрацьовує історична пам’ять і сьогодні вони наважуються сказати правду. Нічого не вдієш – голос крові вимагає похвалитися своїм ординським минулим.

Потрапив я якось на дослідження Сєрґєя Баймухаметова, який відверто говорить про фальшування історії Куликівської битви, посилаючись на достовірні документи XІV століття, зокрема на Сімеонівський літопис, складений ще за життя Дмитра (Московського) Донського, та “Пам’ятні записи вірменських рукописів XIV століття”.
Але наведемо детальніше деякі факти цього дослідження…

Переглянути продовження »

Від народження навіть на думку не спадало, що колись серйозно буду читати книжку з такою амбітною назвою – “Проект Россия”. Ну, не цікавить мене їхня шовіністична маячня на тему “как абустроіть расїю”. І ще й так, щоби всі навколишні народи відчули “добробут” у їхньому розумінні. Ординська ментальність не дозволяє їм навіть думати про добробут власного народу і навести елементарний лад у власній хаті – все зазіхають за паркан: як би то чужим поживитися, сусідові чергову пакість зробити. Ще й подати це так, наче б то вони й ні до чого не причетні – це всі навколо країни такі агресивні, влаштовують змови проти Росії, тільки їм і сниться, якби загарбати занедбані неокраї простори сучасних володінь Орди (язик не повертається назвати їх російською землею – кров численних поневолених та асимільованих народів і сьогодні промовляє до сумління всіх тверезомислячих людей). Майбутнє Росії їхні “інтелектуали” малюють в своїй уяві лише на такому рівні – солдати миють свої чоботи в Індійському океані і танком танком проїжджаються по Єлисейських полях. Уявити в інакшому світлі своє майбутнє якось не виходить, не можуть сягнути думкою за межі таких проектів у вигляді планів організації чергових набігів дикої орди на сусідні землі . Переглянути продовження »

Наприкінці 2010 року розпочав роботу над ще одним освітнім проектом: ВікіОсвіта – портал вільного розповсюдження освітніх знань.
Передбачено, що він поділятиметься на дві частини: електронні посібники та реферати. Треба сказати, що поділ на ці частини ще не реалізований.
Наразі розроблено і розміщено на порталі електронні посібники з двох дисциплін: Технічні засоби навчання і Комп’ютерні технології в діловодстві
Зрозуміло, що кожен з цих посібників вимагає доопрацювання, тому буду вдячний кожному, долучиться до проекту.

Про перші відвідини аквапарку відгуків в нетрях чимало – але всі вони стосуються періоду відкриття. Я ж потрапив до аквапарку у Львові вперше аж через 2 роки після початку його роботи. Хоча у цьому дописі я більше описую не сам аквапарк, а процес і нюанси оформлення абонементу. Крім того, оголошую КОНКУРС для читачів. Як воно було, читайте далі…

Переглянути продовження »

Я ніколи не любив возитися зі штангою, гантелями і т.д. Але обставини диктують свої вимоги: життя у великому місті не забезпечує достатніх фізичних навантажень. А якщо ще й професія пов’язана з інтелектуальною працею, то рано чи пізно починаєш розуміти, що потрібно шукати штучних навантажень, щоб підтримувати свій організм більш-менш в тонусі. Так я дійшов до висновку, що треба знайти тренажерний зал для активних занять.
Як у Львові вибрати тренажерний зал для активного відпочинку, читайте далі.

Переглянути продовження »

Три елемента життєвого успіху

Сьогодні в наш час космічних технологій люди спішать. Спішать завжди, всюди, і при цьому ніколи не встигають нічого зробити, чи довести до кінця. Виявляється, що знань і навиків для досягнення поставленої мети недостатньо у нашу інформаційну еру, переповнену новою інформацією.
На одному з тренінгів особистісного росту я дізнався цікаву інформацію про три елементи життєвого успіху.

Переглянути продовження »